Строковий сервітут

Питання: Добрий день. Наші МАФ (ларьки) розміщені на землі міської ради згідно договорів земельних сервітутів, які діють до 29.05.2015року.Міська рада приймає 18.12.2011 року рішення,про надання в оренду цієї ж землі третій особі, яка в свою чергу перевозить наші ларьки (без будь яких пояснень, окрім "це земля моя") в інше місце. Місцева влада ніяк на це не реагує, окрім усних пояснень,"що оренда має перевагу над сервітутом. Скажіть, будь-ласка, наскільки дії міської ради і третьої особи є правомірними або неправомірними. Буду вдячний за відповідь!
Відповідь:

Повний правовий аналіз ситуації, що склалась, можливо здійснити лише після ознайомлення із вказаними договорами – земельного сервітуту та оренди.

Однак, виходячи з наведеної інформації, слід брати до уваги наступне.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України (ЦКУ) договором   є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 629 ЦКУ договір є обов'язковим для виконання сторонами. Жоден договір не може мати перевагу над іншим, а тим більше це не є підставою для невиконання умов договору однією із сторін.

Стаття 101 Земельного кодексу України (ЗКУ) передбачає, що дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи. Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані дотримуватися   обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів (статті 91, 96 ЗКУ).

Таким чином, в разі переходу прав на земельну ділянку від міської ради до третьої особи дія земельного сервітуту зберігається і третя особа як землекористувач зобов’язана дотримуватись обмежень, пов’язаних із встановленим земельним сервітутом.

Стаття 102 ЗКУ передбачає випадки припинення дії земельного сервітуту. Передача в оренду земельної ділянки третій особі не є підставою для припинення дії земельного сервітуту відповідно до статті 102 ЗКУ.

До таких же висновків дійшов Пленум Верховного суду України в Постанові «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від  16.04.2004  № 7. П.  22-2. Постанови передбачає, що вирішуючи спори про  встановлення  сервітуту,  суд  має враховувати, що земельний сервітут встановлюється відносно певного об'єкта і не залежить від власників цих  об'єктів,  оскільки  його дія  зберігається  у разі переходу прав на земельну ділянку,  щодо якої його встановлено, до іншої особи (частина перша статті 401 ЦК,  частина  перша  статті  101 ЗК),  а при встановленні особистого сервітуту права  закріплюються  за  певною особою  і  він  припиняється  внаслідок  її  смерті (частина друга с