Судова практика. Оренда землі.

Прострочення виплати орендної плати по договору оренди землі не є істотним порушенням договору, достатнім для його розірвання за рішенням суду (апеляційна інстанція, цивільне провадження).

 

Фабула справи:

Власники земельних ділянок одного із сіл Чернівецької області уклали договори оренди землі з сільськогосподарським підприємством (СГП). У лютому 2010 року вони звернулись із позовними заявами про розірвання договорів оренди землі та стягнення невиплаченої орендної плати за 2009 рік, яка за умовами договорів оренди землі повинна бути виплачена до 31грудня. Позовні заяви орендодавці мотивували тим, що СГП допустило істотне порушення договору, що є підставою для розірвання договору за рішенням суду відповідно до статті 651 ЦКУ. Крім того позивачі вказували, що СГП використовує землі не за цільовим призначенням, оскільки не обробляє її.

В березні 2010 року, до винесення рішення судом першої інстанції, СГП виплатило орендодавцям заборговану оренду плату з урахуванням індексу інфляції, а також у добровільному порядку сплатило неустойку та 3% річних.

 

Рішення суду першої інстанції:

Незважаючи на добровільне виконання зобов’язання, суд першої інстанції у травні 2010 р. виніс рішення, яким розірвав договори оренди землі, укладені власниками та СГП. Своє рішення суд мотивував тим, що відповідач (СГП) вчасно не розрахувався з позивачами за оренду землі. Крім того, суд вважав встановленим, що СГП не обробляє землю належним чином, тобто не використовує її за цільовим призначенням. В рішенні суд першої інстанції послався, зокрема, на статтю 651 ЦКУ, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

 

Апеляція:

СГП подало скаргу на рішення суду першої інстанції, виходячи з наступних основних аргументів.

Затримка на два місяці розрахунку з орендної плати не є істотним порушенням умов договору для його розірвання. Позивачі не надали доказів в обґрунтування того, що затримка з виплати орендної плати потягла для них суттєві наслідки чи втрати. Більше того, на момент прийняття рішення судом першої інстанції підприємство добровільно погасило і основний борг, і понесло відповідальність за прострочення зобов’язання у вигляді компенсації штрафних санкцій. А отже, позивачі отримали навіть більше, ніж розраховували від СГП.

Таким чином, порушення умов договору не є істотним в контексті статті 651 ЦКУ.

Більше того, п. д статті 141 ЗКУ визначає підставою для припинення права користування земельною ділянкою систематичну несплату земельного податку та орендної плати. У цьому випадку факту систематичної несплати не було, прострочення було допущено вперше.

Позивачами також не доведено, а в рішенні суду не обґрунтовується доказами факт використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, тобто для інших, несільськогосподарських цілей. Крім того, відповідно до умов договору оренди землі орендар має право самостійно господарювати на землі, якому кореспондує обов’язок орендодавця не втручатись в господарську діяльність орендаря.

СПГ в апеляційній скарзі обґрунтовувало та наполягало на тому, що рішення суду першої інстанції про розірвання договорів оренди землі підлягає скасуванню.

 

За результатами апеляційного розгляду справи, апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції повністю. Суд виходив з того, що прострочення виплати орендної плати по договору оренди землі, яке не носило систематичний характер, не є істотним порушенням договору і не є достатньою підставою для його розірвання. Рішення апеляційного суду оскаржено не було.

 

Примітка: інформація станом на 03.11.2010 р. З метою дотримання конфіденційності, деталі справи та інформація щодо сторін по справі не розголошуються.

Автор: Наталія Белічук

Матеріал опубліковано в Науково-виробничому журналі "Землевпорядний вісник", № 1, 2011